Слово "шпакуватий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШПАКУВА́ТИЙ, а, е.

1. З сивиною, сивуватий (про людину). Його сусід-кларнетист, шпакуватий вже циган,граючи, куняв (Коцюб., І, 1955, 231); Грубі сльози покотилися долі Василевим лицем і звисли на шпакуватих стрижених вусах (Фр., І, 1955, 136); Лаврін Перегуда помітно постарів за останні місяці. Колись чорне, аж сине волосся, що кучерявилось над високим чолом, стало шпакуватим, а на скронях зовсім-таки білим (Іщук, Вербівчани, 1961, 55).

2. Темно-сірий (про коня).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 513.