ШПАКІВНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що шпакі́вня 1. Покинули свої хатки-шпаківниці чорно-рябенькі шпаки. Величезними табунами літають вони над ланами, луками (Коп.,Як в жи.., 1961, 13); — От шпак-то птиця. І співає тобі, і кузку збирав. Я шпаківницями завішав би увесь ліс (Логв., Давні рани, 1961, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 513.