Слово "шпанський" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШПА́НСЬКИЙ, а, е.

1. заст. Іспанський. — Щоб спати не хотілось, ти розкажи, як ви з тої каторги визволились. Де це було? — Аж у шпанській землі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 307).

2. Уживається як складова частина деяких ботанічних та зоологічних назв, термінів. Без волів і без коняки; Колеса махають. Бо не хто ж — самі чортяки Ридван попихають! А зустрівсь з другим обозом,— Утруть тобі маку: Змелють всього з твоїм возом На шпанську кабаку! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 155); В царя був дуже гарний сад.. Там яблука росли, і гливи, 1 шпанські ягоди, і сливи (Укр. поети-романтики.., 1968, 275); Шпанська вівця.

∆ Шпа́нська му́ха (му́шка): а) невеликий жук — шкідник листяних дерев і кущів; б) пластир з висушеного і подрібненого цього жучка, що раніше вживався в медицині. [Грицько:] Тут у містечку лавку маємо, а то — щетинників держимо,— щетину зносять… віск… шпанську муху (Мирний, V, 1955, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 515.