ШПИК1, у, ч. Підшкірне свиняче сало в шматках, перев. просолене. Сосиски і сардельки — це різновидність варених ковбас. Вони відрізняються від останніх тим, що в фарші відсутній свинячий шпик у вигляді кубиків (Укр. страви, 1957, 80).
ШПИК2, а, ч., розм. Поліцейський агент, який таємно займається розшуком, вистежуванням кого-небудь; шпигун. [Михайлов:] В квартирі Трігоні шпики засіли. Вони його самого узяли І засідку зробили… (Голов., Драми, 1958, 241); [Бабуся:] Угощення у вас— для жандармських очей, щоб шпиків обдурить. Розумію, аякже! (Лев., Драми.., 1967, 53); *У порівн. З піднятим коміром, мов шпик, вищий урядовець висидів усю дорогу (Кач., II, 1958, 290).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 520.