ШПИ́ЦЕВИЙ, а, е. Прикм. до шпи́ця. Наприкінці XVIII ст. починає входити в ужиток веретенний гончарський круг («волоський») з рухомою віссю — веретеном, який протягом XIX ст. замінив шпицевий круг («шленський») (Нариси з іст. укр. мист., 1969, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 523.