ШПИЧАКУВА́ТИЙ, а, е. Такий, як шпичак; подібний до шпичака. З хати вийшов господар, кремезний, просивий чоловік з короткою підстриженою шпичакуватою бородою (Гр., II, 1963, 259); Хризант Калитовський як почне обплутувати його ласкавими словами, мов павутинням,— дивись шпичакуватий панок стає кругленький, наче кулька (Кол., Терен.., 1959, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 524.