ШПО́НКОВИЙ, а, е.
1. Зробл. з шпони (у 1,2 знач.). Шпонковий футляр.
2. Признач, для шпонки (у 2 знач.). З’єднувана з валом деталь має крізний шпонковий паз і може, в міру потреби, переміщатися вздовж вала (Токарна справа, 1957. 9); Конструкційна шпонкова канавка служить для установки фрез на оправці в процесі експлуатації (Тех-нол. різального інстр., 1959, 171); // Пов’’язаний із застосуванням шпонки. Шпонкове кріплення.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 526.