ШПО́РИТИ, рю, риш, недок. Бити шпорами по боках коня, щоб змусити його рухатися швидше. Щеміло серце, хотілося бою, і ноги вже самі шпорили коня (Гончар, II, 1959, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 526.