ШПО́ТАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шпо́тати. Неповоротні брили землі виростали йому злобно під ногами і все наново приневолювали його до шпотання (Коб., II, 1956, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 527.