ШПРО́ТИ, ів, мн. (одн. шпрот, а, ч.). і. Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих.
2. Консерви з цієї та іншої дрібної копченої риби (салаки, кільки і т. ін.) в олії. Він умів добре й з смаком поїсти і їв не все підряд, а в певній послідовності, причому свого рецепту не приховував. Шпроти? Боронь боже! Вони зіпсують весь апетит (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 527.