ШТАБНИ́Й, а́, е́. Прикм. до штаб. Осідланий кінь завжди стояв у штабній стайні на випадок екстрених виїздів (Тулуб, В степу.., 1964, 498); До вагона Пархоменко повернувся, коли вже штабний поїзд був на станції Баси (Панч, О. Пархом., 1939, 122); [Ватутін:] Товаришу член Військової ради! Штабний взвод вишикуваний і жде вашого слова (Дмит., Драм. тв., 1958, 136); // Який працює в штабі, при штабі. Після півночі комбриг, доручивши командування одному з своїх штабних офіцерів, вирвався на часинку в село і зайшов у хату, де лежав його син (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 13); — Яким чином ви взяли Бар і Комарівці? — тихо спитав Боженка один з штабних працівників (Довж., І, 1958, 179); Ну знач. їм. штабни́й, о́го, ч. Військовослужбовець, який працює в штабі, при штабі. — Кожного полоненого, якого приводять розвідники, вони здають у штаб під розписку. Штабні далі його відправляють, теж під розписку (Кучер, Голод, 1961, 155); А Брат все гукає ординарця-небогу. В бліндаж щохвилини вбігали штабні (Псрв., II, 1958, 425).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 531.