ШТАМПУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до штампування. Коли Радянська Армія визволила Київ, на місці фабрики були руїни. Та вже через місяць почав діяти цех 1, а на другий рік стали до ладу штампувальний, розкрійний, заготовчий і ремонтний цехи (Веч. Київ, 24.XI 1967, 1); // Признач, для штампування. Лунає ритмічний стук штампувальних верстатів (Автом., В. Кошик, 1954, 261); Не маючи бодай якихось виробничих навичок біля штампувальних пресів, куди його поставлено учнем-чорноробом, Захар сміливо брався за керма (Ле, Право.., 1957, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 533.