ШТА́ТНИЙ, а, е.
1. Який перебуває у штаті (див. штат2 1). Плохий на очі штатний колгоспний чабан і не розбере гаразд — хто це звернув з дороги на торішню стерню (Сміл., Зустрічі, 1936, 26); Для збирання матеріалу було притягнуто всіх штатних робітників академії (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 161); *0бразно. Біля ставу завжди можна було зустріти ще й інших штатних любителів сонця, води і повітря — Олега Римаря, Павла Шведа, Ліду Задорожню (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 207).
2. Стос. до штату (див. штат2 2); який належить за штатом. Штатна посада; Штатне місце.
Шта́тна одини́ця див. одини́ця; Шта́тний ро́зпис див. ро́зпис.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 535.