ШТАХЕ́ТЧАСТИЙ, а, е. Який складається з штахет; зробл. з штахет. Крізь штахетчасті грати звішувалися ще зелені грона плоду цінї виплеканої рослини [винограду] (Досв., Гюлле, 1961, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 536.