ШТЕМПЕЛЮВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач, для штемпелювання. Значно полегшують роботу поштовиків також штемпелювальні машини. Кожна з них за годину ставить штемпелі на 15-16 тисячах листів (Рад. Укр., 12.1 1963, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 536.