Слово "штиблети" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШТИБЛЕ́ТИ, е́т, мн. (одн. штиблета, и, ж.).

1. Чоловічі черевики перев. на шнурках. Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги, узуті в шкіряні штиблети з масивними золотими пряжками (Добр., Очак. розмир, 1965, 5); Дмитрій Іванович став зовсім іншим, ніж був. Почав одягатися: придбав добрі жовті штиблети, шовкову сорочку, пошив красиву піджачну пару (Сенч., На Бат. горі, 1960, 71).

2. заст. Гетри на застібках.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 537.