ШТОВХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. штовха́ти і штовха́тися. Пані Блонська думала, що це не дуже гречко тікати так скоро, і сказала дочці: — Іди, іди гуляти собі.— Тільки після штовхання своєї дівчини їй у бік.. вона стала збиратись додому і прощатись (Григ., Вибр., 1959, 443); Швидко взяли на буксир дві баржі. Капітан вирішив вести їх методом штовхання (Веч. Київ, 27.III 1957, 1); Змагання мали відбутися у великому манежі, де було обладнано шістдесятиметрову бігову доріжку, ями для стрибків і штовхання ядра (Собко, Стадіон, 1954, 306); Є в нього хутір, пасіка, рибний став, поля, городи. Ну й сиди собі дома, нікому не вклоняючись. Так ні: краще йому презирлива гостинність магнатів, штовхання серед голодної шляхти по панських передпокоях (Тулуб, Людолови, І, 1957, 42); Ми в будівельному інституті. Перерва між лекціями. Йде велике переселення студентів з аудиторії до аудиторії, штовхання в коридорах, витрішки, зубоскальство (Загреб., День.., 1964, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 539.