Слово "штора" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШТО́РА, и, ж. Віконна занавіска, яка згортається в рулон, піднімається або відсувається перев. з допомогою шнура. Він встав з постелі і спустив штору (Коцюб., І, 1955, 407); Що творилося в багатих квартирах, нікому не відомо. Штори були спущені, і перелякана ненависть зорила на тріумфуючі вулиці тільки через вузесенькі, ледве помітні щілинки (Довж., І, 1958, 165); Марта, не підходячи до вікна, потягла легко за шнурок. Штора підскочила вгору (Вільде, На порозі, 1955, 33); *0бразно. Вже синь води не вабить зору: Онегу, збурену, сувору, покрили штори крижані (Гонч., Вибр., 1959, 275); Розсунув ранок світлий штору ночі (Шер., Щастя.., 1951, 26); Опускалася штора похила небозводів і злив (Голов., З листів.., 1940, 23); // Занавіска взагалі. Штора, що маскувала вузенькі двері між книжковими шафами, тихо, ледве помітно загойдалася (Кол., Терен.., 1959, 175); // Складені з вузьких дощечок або металевих пластинок віконниці. Гаманюк допоміг їй підняти залізну штору, слідом за нею зайшов до контори (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 542.