ШТОРМИ́ЩЕ, а, ч., розм. Сильний шторм. Бабуся заспокоїла маму: — А чого тобі було боятися? Що йому,— кивнула на діда,— вперше? ..Та він бувало і не в такі штормища та бурі блукав у морі! (Збан., Мор чайка, 1959, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 542.