ШТОРМТРА́П, а, ч. Мотузяна драбина з дерев’яними щаблями, яка спускається за борт судна для висадки і приймання людей (перев. в штормову погоду). Сивоголовий грек досить спритно піднімається по штормтрапу, легко збігає на капітанський місток (Вітч., 5, 1971. 191); Він приклав до губів мегафон і на всю силу своїх легенів вигукнув: — Трапи і штормтрапи за борт! (Ткач, Крута хвиля, 1956, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 543.