ШТОС, у, ч.
1. Старовинна азартна картярська гра. По обіді господар з гостями сідали за ломберний столик, але Конон запевняв, що старшина завжди грала в штос (Кочура, Зол. грамота, 1960, 223).
2. спорт. Один з прийомів у фехтуванні.
∆ Бра́ти (узя́ти) в штос — рішуче натискати на кого-небудь, змушуючи діяти. Василь Іванович попросився тиждень обмислити, Павлов мовчки хитнув головою,— «думай, думай, там тебе одразу в штос візьмуть!» (Ю. Янов., Мир, 1956, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 543.