ШТУКЕ́РІЯ, ї, ж., розм., жарт. Те саме, що шту́ка1 4, 5. От пан і намовив Уляну зробить таку штукерію, щоб вона од себе прислала дівчат, неначеб старостів, сватать Прокопа Івановича (Стор., І, 1957, 188).
∆ От так штуке́рія1- те саме, що От так штуко́вина1 (див. штуко́вина). [Василь:] От так штукерія буде!.. [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (Крон., І, 1958, 192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 548.