Слово "штукувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШТУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.

1. крав. Зшивати з шматків або штопати так, щоб шов, заштопане місце не були помітні.

2. заст. Складати із шматків. Вставляє [столяр] шиби і зараз шкло зіб’є та штукує, латає (У. Кравч., Вибр., 1959, 393); *Образно. — Як ми вже, єгомость, не штукували, як зірко не складали той крейцар, ану: чи можна було на паця стягнутися? (Март., Тв., 1954, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 548.