ШТУРМІВЩИ́НА, и, ж., розм. Спішна, авральна робота з метою надолужити упущене, яка буває при порушеннях плановості в організації справи. Кашубський ігнорував будь-які планові основи постачання експедиції, вся робота велась ривками, штурмівщиною (Дмит., Розлука, 1957, 195); Скільки не говорили на заводі про шкідливість.. штурмівщини, все одно останні дні кожного місяця завжди сповнювалися найнапруженішою роботою (Собко, Звич. життя, 1957, 96).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 550.