Слово "штучний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ШТУ́ЧНИЙ1, а, е. Який є окремим предметом, штукою (див. шту́ка1 1); якого не важать і не відміряють. Крім чайних і кофейних сервізів завод випускав столові сервізи та штучний посуд (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 89); Надходять кекси в продаж штучними (вагою від 75 до 300 г) і ваговими (вагою від 1 до 3 кг) (Укр. страви, 1957, 343); Штучні товари; Штучний хліб; // Признач. для торгівлі товарами, яких не важать. Штучний відділ у крамниці.

ШТУ́ЧНИЙ2, а, е.

1. Зробл. рукою людини. Альтанка, куди прийшли князь із княжною, стояла на штучному острові, що його спорудили ще за часів старого князя Каліновського кріпаки (Гжицький, Опришки, 1962, 34); — Щойно побачите,— промовляв черговий лікар далі,— що камфора, грілки, кисень і все інше діють недостатньо, зараз же викликайте Вадима Григоровича й просіть у Марії Степанівни штучну плазму й кров для переливання (Шовк., Людина.., 1962, 97); // Схожий на справжній (про речі). Появився нараз, не знати відки, якийсь старий, лисий кавалер, з штучними зубами і перукою (Фр., VIII, 1952, 233); Були це якісь старомодні шпильки та гребені, переношені рукавички, .. пом’яті штучні квіти (Кобр., Вибр., 1954, 73); Підносилась на нові виробничі рубежі хімія. В людське життя входили з нею досі майже не знані синтетичні матеріали: штучне, майже з нічого добуте волокно.., штучне хутро, штучна шкіра, зрештою, штучні, синтетичні алмази (Коз., Листи.., 1967, 125); Воскована підлога, хороші меблі — все те купалося в тій заливі штучного світла і чулося тут немов у себе дома (Фр., І, 1955, 318); О сонечко! давай нам більш на землю Проміння, бо земля тепла вже хоче; А наші всякі штучнії проміння Палаци хай освічують холодні (Сам., І, 1958, 120); Працівники фізико-технічного інституту Академії наук УРСР провели вперше в Радянському Союзі дослідження по штучному розщепленню атома (Цюпа, Україна.., 1960, 112); // Подібний до природного (про явища, процеси і т. ін.). Василько знає, де на сортодільниці випробовується червона болгарська кукурудза, звідти він і візьме пилок для штучного запилення (Вол., Дні.., 1958, 153); Скільки безсонних ночей провів він біля інкубатора, доки вивів штучним способом перших страусят ему… (Гончар, Таврія, 1952, 271).

◊ Шту́чне ди́хання див. ди́хання; Шту́чний до́бі́р див. до́бі́р; Шту́чний кара́куль див. кара́куль; Шту́чний супу́тник див. супу́тник; Шту́чний хо́лод див. хо́лод.

2. Надуманий, вигаданий, несправжній. Не придатні до життя, хворобливі, штучні, надумані форми, зробивши своє, гинуть (Еллан, II, 1958, 72); Зустрітись із народом — це значить викинути все штучне з свого серця і заговорити мовою приступною, як може говорити тільки людина дозріла (Тич., III, 1957, 71); Буржуазні націоналісти .. засмічували нашу прекрасну мову штучними, незграбно вигаданими словами (Рильський, III, 1956, 63); Вірші мимоволі диктували штучний, неприродний ритм, групувались у фрази, шикувались у тиради, тягли на фальшиву патетику, сценічний трафарет (Дмит., Наречена, 1959, 125); Українська радянська література правдиво відобразила визвольний похід Червоної Армії і возз’єднання раніше поділених штучними кордонами українських і білоруських земель (Іст. укр. літ., II, 1956, 188); // Позбавлений простоти, природності. Дивно почувала вона себе: її дратував цей церемонний тон, ці штучні компліменти, і водночас не хотілось, щоб Каргат замовк (Шовк., Інженери, 1956, 116); Як і в усіх людях, Клим і в Алині хотів би знайти що-небудь штучне, видумане (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 110); Всі тріскучі й ніжні слова, звернені до мене, здавалися мені тепер штучними й надуманими (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 177); Запропонований авторами поділ коркової речовини надниркових залоз на три, чотири та п’ять шарів, різних за своїм фізіологічним значенням, цілком штучний і не відповідає дійсності (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 82); // Притворний, роблений, нещирий.— Кахи-кахи! — скрипів Каленик. Незабаром той штучний кашель переходив у справжній і виповняв хату невпинним бухиканням, з свистом і затягуванням (Коцюб., II, 1955, 200); На обличчі перш усього кидались в очі білі, рівні зуби і штучна усмішка (Л. Укр., III, 1952, 601); Прядка так і стояла не винесена з хати. Марія немов зраділа їй, швидко підійшла до неї, покрутила і з сміхом негарним, штучним оглянулась на чоловіка.— А я думала, що ти вже й прядку мою викинув (Головко, II, 1957, 151).

3. розм. Гарно, із смаком зроблений; красивий, вишуканий. Так ось коли побачив співака! Яка мальована та штучна птиця! (Греб., І, 1957, 78); Ожила Моя сердешна молодиця! І де ті в господа взялися Усякі штучнії їства? (Шевч., II, 1953, 107); Персні й намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини… Все те так і сяло та грало (Мирний, III, 1954, 257); Стоять [сестри] поруч: на старшій сукня штучна, ясної барви, старанно дібрана до лиця (Л. Укр., III, 1952, 499); Ридваном штучним Проїздила [гетьманівна] з-за Дніпра у Київ Із полковником (Мисик, Біля криниці, 1967, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 553.