ШУМОВИ́ЩЕ, а, с. Підсил. до шум1 1, 2. Свистіти тут уміли всі. Для бетоняра це конче й потрібне. В такому шумовищі та гуркотечі, як на греблі, горла надовго не вистачить (Баш, На берегах.., 1962, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 564.