ЩЕПІ́Й, я́, ч., заст. Медичний працівник, який робить щеплення віспи. Щомісяця ходить оцей щепій до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 581.