ЩИПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. Щипати один одного або кого-небудь. В одвірках вони [школярі ] штовхались, щипались (Мирний, IV, 1955, 109); Мороз, здається, вилазив з кожної крихти землі й міцно зо зла щипався за вуха, ніс, щоки (Епік, Тв., 1958, 363).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 584.