Слово "щиро" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЩИ́РО. Присл. до щи́рий. [Степанида:] Ач що каже: покарає! Хіба ми не щиро господові щоразу молимось? (Кроп., І, 1958, 125); Будьте ласкаві, не висилайте мені нічого на вказану в останньому моєму листі адресу. Швидко напишу, а поки що вітаю Вас усім найкращим. Щиро прихильний М. Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 210); Сини мої невеликі, Нерозумні діти, Хто вас щиро без матері Привітає в світі? (Шевч., І, 1963, 72); І дякуєм щиро, І щиро бажаєм В веселий цей день, Щоб вітер не зносив, Пісок не заносив Народних пісень (Гл., Вибр., 1951, 181); Жайсак щиро зрадів гостю, запросив його сідати на почесне місце навпроти входу (Тулуб, В степу.., 1964, 201); — Ніде щиріше не співають, як на війні (Стельмах, II, 1962, 28); — Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? (П. Куліш, Вибр., 1969, 67); — Я людина сьогочасна і люблю говорити хоч різко, але щиро й правдиво (Н.-Лев., VI, 1966, 54); Це місце має красу щиро ідилічну. Зелень надзвичайно ясна. Не гаряче, але ясне проміння заливає садки й луги (Н.-Лев., II, 1956, 391); Шумить вода по листі, по гіллі І спраглу землю напуває щиро (Рильський, III, 1961, 153); Зайшовши в комору, вона на диво щиро додержувала свого слова: сидить бувало із якою-небудь роботою в руках, немов і нема її тут (Вас., Вибр., 1954, 27); Віталій працює щиро (Гончар, Тронка, 1963, 233); Ніколи ще Оленка не співала з таким запалом. На всю силу легенів, щиро виводила (Горд., II, 1959, 76).

Люби́ти (коха́ти) щи́ро — любити всім серцем, глибоко, палко. — Чи я ж тобі не вродливий, Чи не в тебе вдався, Чи не люблю тебе щиро, Чи з тебе сміявся? (Шевч., І, 1963, 12); — Чи ж я не любила вірно? Чи я ж не кохала щиро? (Вовчок, І, 1955, 223); Щи́ро дя́кую (вдя́чний) — ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх-небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Саме збирався писати до Вас і дістав Вашого листа. За етнографічні матеріали щиро дякую (Коцюб., III, 1956, 226); Щи́ро ка́жучи, у знач. вставн. сл. — висловлюючись відверто; не приховуючи нічого.

ЩИРО… Перша частина складних слів, що відповідає слову щи́рий, напр.: щиролю́дський, щиролю́дяний, щиромо́вний і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 587.