ЩОЛІ́ТЕЧКА, присл. Пестл. до щолі́та. Я через приключку таку Вподобав дуже хатку тую І, дякуючи Різаку, Щолітечка тепер смакую (Гл., Вибр., 1951, 211); Отак і досі, хай і в тузі Щолітечка, в той самий день, Удвох стрічаються вже друзі Тих самих поспівать пісень (Воскр., І всерйоз.., 1960, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 604.