Слово "щільно" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЩІ́ЛЬНО, присл.

1. Дуже тісно, міцно притиснувши, приєднавши один до одного або до чогось. Вона боялася ,щоб не скрикнути, боялася зітхнути та все міцніше й щільніше стискувала зуби (Мирний, І, 1949, 411); Поглядаючи скоса на щільно стулені жінчині вуста, він з побільшеною жвавістю скинув з себе свиту і розсівся на лаві, як пан. Га! Хіба він не господар..! (Коцюб., II, 1955, 10); Дід виліз на фрамугу вікна і приложив голову щільно до грат (Фр., VI, 1951, 180); Кассандра закриває лице щільно обома руками і стоїть, мов скам’яніла (Л. Укр., II, 1951, 275); Медунка щільніше притулилась до квітки, згорнувши крильця, щоб її ніхто не побачив (Ів., Про бджілку.., 1959, 20); Яка краща спадщина, яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь, круглий, просторий, з вінцем жовтого ніздрюватого каменю, щільно вкладеного, злеглого так, ніби від природи… (Гончар, Тронка, 1963, 56); Шорсткою долонею він витер йому носа, обтрусив шинельку і надів щільніше кашкет (Панч, Гарні хлопці, 1959, 127); Офіцер був у повній парадній формі: чистий, вимитий, причесаний, у лайкових рукавичках, які щільно облипали сухощаві руки (Тют., Вир, 1964, 407); // Так, щоб не було ніяких отворів, щілин; наглухо. Дід засвітив лампу, вікна щільно позатуляв хустками (Вас., II, 1959, 319); Олеся зайшла в піонерську кімнату і щільно зачинила за собою двері (Донч., Ю. Васюта, 1950, 192); З засувом двері двійчаті, міцні і пригнані щільно, Вхід замикали (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 51); — Ту зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Вільде, Сестри.., 1958, 207); Мирон щільно закриває полами свитини доньку (Стельмах, І, 1962, 379); // Покриваючи, окутуючи що-небудь суцільним, густим шаром, закриваючи кого-, що-небудь (про туман, дим, хмари тощо). Щоночі тепер пожежі. Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом (Коцюб., II, 1955, 67); Швидкі хмари час від часу щільно закривали ущерблений місяць та зірки (Ле, Клен. лист, 1960, 156); // Дуже близько, на малій відстані один від одного; густо. Здовж усіх чотирьох стін просторої зали уставлені були крісла щільно одно коло одного (Фр., VI, 1951, 220); Вуличка була вся із крамниць, що щільно притислись одна до одної і тяглися обабіч неї (Досв., Гюлле, 1961, 111); Яблука сиділи одне біля одного так щільно, що деякі з них були витіснені і трималися на довгих хвостиках (Чаб., Тече вода.., 1961, 70); — Щільніше ратища! За мною!.. (Добр., Очак. розмир, 1965, 232); Вона хотіла подивитися, але бійці стояли так щільно, що вона нічого не могла побачити (Тют., Вир, 1964, 376); // Впритул наблизившись до кого-, чого-небудь. Останні слова Бульба вже мовив під тупіт і гуркітню поляків, які щільно підступили до табору (Довж., І, 1958, 259); Млявий, завжди стриманий і меланхолійно зосереджений Порада враз змінився в лиці і підійшов щільно до Кіри (Коп., Десятикласники, 1938, 110); Ми щільно об’їхали корму (Ю. Янов., II, 1958, 83); // перен. Дуже близько; впритул. Тут ми щільно підходимо до того, що критика літературних творів не може бути відділена від соціології (Еллан, II, 1958, 87); В поемі «Тарасова ніч» Шевченко щільно підійшов до однієї з центральних тем ранньої творчості — боротьби українського народу проти національного й соціального гніту (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 74); І закортіло [Храпкову] щільніше зійтися з Мухтаровим (Ле, Міжгір’я, 1953, 445); // перен. Нерозривно, тісно. Все злучиться в цілість — природа і люди, що є, що минуло, що сталось, що буде, і рідне й чуже поєднається щільно і житиме в думці моїй нероздільно (Л. Укр.. І, 1951, 287).

2. заст. Наполегливо, старанно, ретельно. Роблять [хлопці] саме рамці. Робота кипить, але галасу немає; навпаки — що щільніше, що щиріше бралися до роботи, то коротша була мова (Вас., II, 1959, 232); Ми знали: цар в Росії щільно узявся наш народ скарати… Та враз почули ми: як вільно співає Україна-мати! (Тич., Комунізму далі.., 1961, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 591.