ЩІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до щі́льний. Перед сівбою [моркви] поле старанно вирівнювали і коткували. Слідом за сівбою, залежно від щільності грунту, коткували важким або середніми котками (Хлібороб Укр., 11, 1966, 9); Блиск деревини є основному залежить від її щільності та від серцевинних променів (Стол.-буд. справа, 1957, 20); Залежно від щільності засмічення, посіви сільськогосподарських культур на забур’янених гірчаком землях в середньому знижують урожай майже наполовину (Хлібороб Укр., 9, 1972, 27); Він ніколи не бачив такої щільності вогню, хоч бачив на війні багато. Снаряди, міни, бомби всіх калібрів падали безперервно (Перв., Дикий мед, 1963, 412).
2. спец. Відношення маси тіла до його об’єму. Об’ємна вага, або щільність, сапропелю зовсім мала, лише на чверть більша, ніж у води (Наука.., 2, 1973, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 591.