ЮВІЛЯ́Р, а, ч. Особа, установа, місто і т. ін., ювілей яких відзначають, святкують. Ювіляр підняв келих за свою дружину і тут же підніс їй іменинний подарунок (Мокр., Сто.., 1961, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 612.