Слово "явно" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


Я́ВНО. Присл. до я́вний. Часто бачиш, що грішить хтось явно, Та не знаєш, чи він потаємно Вдесятеро більш добра не робить (Фр., XI, 1952, 324); Нотка обиди явно звучала в голосі (Головко, II, 1957, 446); Оце дівчисько з мінливими очима і ніжно підведеним підборіддям явно глузує з нього і ні крапельки не бентежиться цим (Стельмах, І, 1962, 342); Глянувши на рахунок, Ничипір Сніп зрозумів, що тих грошей, які в нього є, явно малувато (Зар., На.. світі, 1967, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 622.