Слово "ягода" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


Я́ГОДА, и, ж. Соковитий, невеликого розміру плід трав’яних та кущових рослин. Ягодами називають такі плоди, в яких оплодень соковитий, багатонасінний, часто інтенсивно забарвлений (смородина, виноград, агрус) (Виробн., енц. сад., 1969, 290); Трьох священиків приволокли на майдан. Вони були убогі та нужденні, в полотняних рясах, покрашених соком з бузинових ягід (Н.-Лев., VII, 1966, 165); Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці ягід (Л. Укр., III, 1952, 244); На обочині зачорніли димчастими краплинками ягід кущі терну (Стельмах, II, 1962, 139); *У порівн. Маруся в білому хвартусі вийшла з дверей, рівна станом, свіжа, як стигла ягода, з червоними повними устами (Н.-Лев., VI, 1966, 18); На шиї в неї ягідьми спалахнуло намисто (Чорн., Потік.., 1956,137); // рідко. Плід деяких деревних рослин (вишні, сливи тощо). — Ой вишенько, черешенько, Чом ягід не родиш? (Чуб., V, 1874, 258); Під вагою ягід слива перегнулась (Щог., Поезії, 1958, 394); На сонці ясени горять, Спадають ягоди з шовковиць… (Рильський, І, 1960, 281); // Те саме, що суни́ця. В лісі дівчинка збирає у глек ягоди (Вас., III, 1960, 352); Не ходив він більше в ліс із Софією ні по ягоди-суниці, ані по гриби (Шиян, Вибр., 1947, 5); Почалася пора ягід і грибів. Ягід дядя Захар збирати не любив — дрібнота, а ходити по гриби любив надзвичайно (Дор., Не повтори.., 1968, 172); // тільки одн., збірн. Плоди цієї рослини. Було, що підуть брати у бір по ягоду або по гриби й візьмуть малую сестричку з собою, то вже нікому не попустить менший брат нести втомлену Галю (Вовчок, І, 1955, 287); В цьому році дід уже не буде збирати ягоду… (Стельмах, І, 1962, 445); Хлопчаки гралися у війну, рубалися на буграх шаблями, на смерть, без полонених. Прибігали з гарячки бою лихоокі, брудні, спітнілі, листям лопушняка бинтували рани, а щоб вони були страшніші, щоб кров із них так і сікала, мазали руки і морди ягодою суниць, гарцювали на палицях, як хозари (Тют., Вир, 1964, 471); // Уживається в назвах деяких рослин.

∆ Во́вчі я́годи див. во́вчий.

[З] одно́ї гіллі́ я́годи див. гілля́; На́шого (одного́, свого́ і т. ін.) по́ля я́года див. по́ле.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 624.