Я́К-ТАКИ, присл. Уживається в риторичних питаннях і окликах для вираження здивування, зацікавленості і т. ін. Як-таки: одного села люди, однаково жили, вкупі хліб-сіль ділили; вкупі робили… а тепер: одні — вільні, другі — невільні!!! (Мирний, II, 1954, 92); І ось — щось саме про життя ген туди літ за двадцять забалакали: «Що-таки воно буде? Як-таки воно хоч діти наші житимуть?..» (Головко, II, 1957, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 642.