ЯМЩИ́К, а, ч., іст. Кучер, візник на поштових, ямських конях. На вулиці почулося форкання і тупіт коней: запрягали тарантас. Тарас Григорович поспішив туди. Поки ямщик затягав супоні, він зручніше переклав речі і зайняв своє місце поруч Долгова (Тулуб, В степу.., 1964, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 645.