ЯРМУ́ЛКА, и, ж. Шапочка з м’якої матерії без околички, яка щільно прилягає до голови. На ній [людині] був сірий просторий плащ.., а на голові замість шапки стирчала червона турецька ярмулка (Добр., Очак. розмир, 1965, 310); Він ішов у розстебнутому архалуку і зсунутій на потилицю чорній шовковій ярмулці (Бурл., Напередодні, 1956,191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 650.