ЯСИ́ТИ, яшу́, яси́ш, недок., заст. Повідомляти, розповідати щось кому-небудь. — Брате мій рідний! уже хоч бий, тілько панові батьку не яси! (Сл. Гр.); Короговки шумлять, Наче миру ясять: «Пробудилась козацькая слава!» (Манж., Тв., 1955, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 653.