Я́СТИК, а, ч., риб. Статева залоза самиці, в якій міститься ікра; яєчник. У середньодніпровського судака, так само як і у ільменського, перед нерестом у ястику деяких самок є ікринки різного розміру (Допов. АН, 2, 1961, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 658.