ЯТВЯ́ГИ, ів, мн. (одн. ятвя́г, а, ч.), іст. Литовське плем’я, що жило між річками Німан і Нарев. На північному заході сусідами східних слов’ян були ятвяги (Знання.., 8, 1968, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 659.