Я́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що ячмі́нний. Жвавий, добре вгодований кінь тягнув сани, навантажені ячною соломою (Шиян, Баланда, 1957, 32); Гарасим зав’язав шматок сала та пшеничну паляницю в хустку, вкинув у торбину, поклав туди ще й ячну паляницю та кілька дрібків солі і, більше слова не мовивши, подався з хати (Л. Янов., І, 1959, 357); Вороні жадібно хапали.. вогку, м’яку полову, пересипану запашним ячним борошном (Мик., II, 1957, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 661.