ІКО́НКА, и, ж. Зменш. до іко́на. Іконку я ношу при собі завше (Л. Укр., V, 1956, 7); На нарах стоїть дерев’яна іконка, завбільшки як коробка сірників (Ю. Янов., IV, 1959, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 16.