ІМПЕ́РІЯ, ї, ж.
1. Велика монархічна держава, на чолі якої стоїть імператор. Протягом століть імператори Східної Римської імперії поширювали межі імперії й скорили мечем велику частину тогочасного світу (Скл., Святослав, 1959, 129); // Про дореволюційну російську державу, на чолі якої стояв цар. І час настав! Повстали всі народи Російської імперії (Вирган, В розп. літа, 1959, 23).
2. Велика імперіалістична держава, що, як правило, має колонії. На руїнах старих колоніальних імперій утворились десятки нових, незалежних держав, кровно заінтересованих у збереженні миру (Рад. Укр., 8.XI 1960, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 21.