ІНВЕРСО́ВАНИЙ, а, е, лінгв., літ. У якому здійснено інверсію; в якому є інверсія. Ті фразні структури «Вершників» [Ю. Яновського], які ми називаємо публіцистичними, багато менш інверсовані, мають суворіший ритмомелодичний малюнок (Мовозн., XIII, 1955, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 24.