Слово "індуси" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ІНДУ́СИ, ів, мн. (одн. інду́с, а, ч.; інду́ска, и, ж.).

1. Застаріла загальна назва всього корінного населення Індії та Пакистану; індійці. — Дайте мені спокій з тими червоношкірими! — кричав він, мішаючи індусів з американськими індіанами (Фр., IV, 1950, 249); Москва — це Ленін… Так склалось в уяві індуса, калмика, готтентота, італійця, мешканця далекої Австралії (Еллан, II, 1958, 20).

2. Послідовники індуїзму.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 28.