ІНСПЕ́КТОРКА, и, ж. Жін. до інспе́ктор 1. — Я відповідальний інспектор міжобласної контори «Заготівлі хутра»,— відрекомендувалася жінка. — «Заготхутра»? — здивувався Артьомов, розглядаючи відрядження інспекторки (Чорн., Потік.., 1956, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 32.