ІНТЕЛІГЕ́НТКА, и, ж. Жін. до інтеліге́нт. Вона, і ставши вчителькою, зовсім не набула рис інтелігентки (Збан., Малин. дзвін, 1958, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 36.