ІНТЕРЕ́СНИЙ, а, е.
1. Який привертає увагу, викликає інтерес, зацікавлення; цікавий. Дякую і за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал (Коцюб., III, 1956, 344); Він обіцяв показати інтересні досліди над щепленням рослин (Смолич, І, 1958, 77).
2. розм. Те саме, що га́рний 1; вродливий, привабливий. — Бачили ту Рухлю, що продає дьоготь у місті? Господи, яка інтересна! (Н.-Лев., IV, 1956, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 38.