ІНТЕРМЕ́ЦЦО, невідм., с. Невеликий музичний твір довільної будови, виконуваний між окремими частинами опери. Симфонічний оркестр виконував сюїту з опери «Євгеній Онєгін», інтермеццо з «Сільської честі» (Мист., 6, 1958, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 38.